1-е Послание к коринфянамГлава 8 |
|
1 |
|
2 Если кто думает, что нечто познал и знает, он еще не познал так, как следует познать. |
|
3 Но, если кто любит Бога, тот познан Им. |
|
4 Итак об употреблении в пищу идоложертвенного мы знаем, что нет идола в мире, и что нет Бога, кроме Единого. |
|
5 Допустим даже, что есть так называемые боги будь то на небе, будь то на земле — словно есть много «богов» и много «господ», — |
|
6 но у нас Один Бог, Отец, из Которого всё, и мы для Него, и Один Господь Иисус Христос, чрез Которого всё, и мы чрез Него. |
|
7 |
|
8 Но пища нас не поставит ближе к Богу: не едим ли мы, недостатка не терпим; едим ли, ничего не пребудет. |
|
9 Смотрите же, как бы ваше это право не стало преткновением для немощных. |
|
10 Ибо если кто увидит, что ты, имеющий знание, возлежишь в капище, то совесть его, как немощного, не будет ли расположена к вкушению идоложертвенного? |
|
11 Вот и гибнет от твоего знания немощный брат, за которого умер Христос. |
|
12 А согрешая таким образом против братьев и нанося удар их немощной совести, вы грешите против Христа. |
|
13 Поэтому если пища вводит брата моего в соблазн, ни за что не буду есть мяса вовек, чтобы брата моего не соблазнить. |
1-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
|
2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. |
|
3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним. |
|
4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го. |
|
5 Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, |
|
6 та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним. |
|
7 Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється. |
|
8 Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го. |
|
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м! |
|
10 Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви? |
|
11 І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер! |
|
12 Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́. |
|
13 Ось тому́, коли їжа споку́шує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого! |
1-е Послание к коринфянамГлава 8 |
1-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 Если кто думает, что нечто познал и знает, он еще не познал так, как следует познать. |
2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. |
|
3 Но, если кто любит Бога, тот познан Им. |
3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним. |
|
4 Итак об употреблении в пищу идоложертвенного мы знаем, что нет идола в мире, и что нет Бога, кроме Единого. |
4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го. |
|
5 Допустим даже, что есть так называемые боги будь то на небе, будь то на земле — словно есть много «богов» и много «господ», — |
5 Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, |
|
6 но у нас Один Бог, Отец, из Которого всё, и мы для Него, и Один Господь Иисус Христос, чрез Которого всё, и мы чрез Него. |
6 та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним. |
|
7 |
7 Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється. |
|
8 Но пища нас не поставит ближе к Богу: не едим ли мы, недостатка не терпим; едим ли, ничего не пребудет. |
8 Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го. |
|
9 Смотрите же, как бы ваше это право не стало преткновением для немощных. |
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м! |
|
10 Ибо если кто увидит, что ты, имеющий знание, возлежишь в капище, то совесть его, как немощного, не будет ли расположена к вкушению идоложертвенного? |
10 Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви? |
|
11 Вот и гибнет от твоего знания немощный брат, за которого умер Христос. |
11 І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер! |
|
12 А согрешая таким образом против братьев и нанося удар их немощной совести, вы грешите против Христа. |
12 Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́. |
|
13 Поэтому если пища вводит брата моего в соблазн, ни за что не буду есть мяса вовек, чтобы брата моего не соблазнить. |
13 Ось тому́, коли їжа споку́шує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого! |